Ну что мне до того, кто, как идет за Богом?
Ну что мне до того, кто верен, а кто нет?
Я не хочу так жить, чтоб чей-то путь и воля
Зерно сомненья, страха посеяли во мне.
Я не хочу идти, оглядываясь вечно
На то, что вон- другие- сегодня не пришли
В собрание, и часто ведут себя не верно,
Как будто во Христе прозренья не нашли.
Как будто никогда к Христу не прикасались,
Как будто никогда Он их не омывал,
Как будто Сына Божьего пронзенного им мало,
Как будто свет Голгофы им путь не освещал.
Ну что мне, что иные спокойно избирают
Ту мишуру и блеск, которые сгорят…
Хотя мне очень жаль их души, что рыдают
И просятся к Христу, но их в плену томят.
За них иду с мольбой я к Господу Иисусу,
За них прошу Творца, чтобы помог понять,
Что время выбирать -кому служить ты будешь,
Что человек не может служить двум господам.
И за себя прошу, чтобы помог мне Бог мой
Свой взгляд держать всегда лишь только на Христе,
Чтобы ничто й никто не стал бы вдруг дороже,
Чем мой Спаситель мира, распятый на кресте.
Комментарий автора: "что тебе до того? ты иди за Мною" (Ин.21-22). Проповедь Куркаева Н.Я.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 8787 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь. Комментарий автора: Спасибо,Лиля, за согласие!
Благословений!!!
Галина Левицька
2011-04-27 20:03:08
Согласна с тобой, Надюша!!! Дай нам, Боже, мудрости не сравнивать себя ни с кем, и дай силы стоять в молитве, чтобы никто не потерял спасение. Иисус уже близко... Комментарий автора: Спасибо,Галочка!
Будем молиться за охладевших, за отступников...И бодрствовать. В такое время живем!!!
Обнимаю. С теплом.
Наталья Богданова
2011-04-28 06:20:24
Всегда надо помнить "...ты иди за Мной!"
Очень понравилось!!!
Благословений! Комментарий автора: Да, сестричка, только так, в этом суть нашего хождения с Господом - я и Он. Ведь у каждого - свобода выбора.
Спасибо,Наташа!
Благословений!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
